В центрі м. Калинівка, Вінницької області на Поділлі розташувалися корпуси машинобудівного заводу.

Завод виріс з напівкустарних майстерень колишнього цукрового заводу, збудованого в 1873 році власником Калинівського маєтку німцем Людвигом Вальковим, акціонерами братами Зайцевими та Л. Ф. Френкелем.

Після вирішення недоцільності вводити в дію законсервований цукровий завод в 1934р. на його базі створили машинно-тракторну майстерню, колектив якої займався ремонтом і виготовленням устаткування для цукрових заводів, ремонтом тракторів, сіялом, молотарок, плугів та інших сільськогосподарських знарядь.

Довоєнний період роботи колективу характеризується великим трудовим піднесенням. Робітники вчились, оволодівали новою технікою, кадрові робітники навчали молодь. За майстернями, з метою допомоги в розвитку колгоспів, були закріплені навколишні села: Сальник, Павлівка, Курова, Медвідка. В клубі працювала бібліотека, гуртки художньої самодіяльності. В 1935 році першими стаханівцями стали слюсарі із трудових династій: Майнгард Ф. А., Майнгард І. Ф., Майнгард С. Ф.; Матейка М. Д., Ожеровський М. А., токарі Дробович А., Андрієвський Б.; Кулініч М. П. - формовщик.

В 1938 році в колективі ліквідована безграмотність робітників.

Керували до війни трудовим колективом директори:

Замовський М. М. - 1934-1936 р.р.

Полисада А. С. - 1936-1937 р.р.

Лозинський М. О. - 1937-1939 р.р.

Коляс Б. Ф. - 1939-1941р.р.

В 1940 р. майстерні перевиконали планові завдання достроково і дали продукції на 397 тис. крб. В майстерні працювало 51 чоловік.

22 червня 1941 року мирна праця радянського народу була перервана навалою нацистської Німеччини. Більшість працівників майстерні пішли на фронт і значна частина їх загинули на полях війни.

Згідно Наказу по Народному Комісаріату харчової промисловості СРСР №53 від 13.01.1945р Калинівські МРМ підпорядковують Вінницькому сахаротресту і перейменовують в Калинівську паровозо-ремонтну майстерню (ПРМ) треста “Укрцукорремпостач”.

Державні асигнування на реконструкцію і будівництво нових цехів складали 2,9 млн. руб., на підготовку кадрів — 96 тис. руб.

Колектив ПРМ в 1950 році освоїв ремонт паровозів.

За роки 5-ї п’ятирічки колектив майстерні своїми силами побудував і ввів в експлуатацію паротурбінну електростанцію, потужністю 500кВт, паровозний цех, інструментальний і сіткоткацький цехи, реконструювали ливарний, котельний, механо-складальний цехи.

Трудовий колектив швидко освоїв випуск нових видів устаткування для цукрозаводів. Почав випускати шнекове устаткування, конденсатори, вентелі Ногачевського, обладнання сепараційних цехів та багато іншого, проводив ремонт моторів. Колектив поповнювався випускниками шкіл і училищ, на кінець 1955р. кількість працюючих досягла 332 чоловік.

В ці роки розвернулось житлово-побутове і соціальне будівництво: побудовано два 4-х квартирних житлових будинків, столова і приміщення управління ПРМ, скважина питної води, розпочато будівництво Будинку   культури і гуртожитку.

В червні 1955 року за досягнуті результати Калинівські ПРМ, за Наказом Міністерства харчової промисловості УРСР, перетворені на Калинівський ремонтно-механічний завод по виробництву і ремонту технологічного і транспортного обладнання для цукрової промисловості.

“Головцукор” і НТО харчової промисловості СРСР об’явив конкурс в країні на кращий зразок конструкції машини для механізації робіт розвантаження та вкладання цукрових коренів в кагати. Найкращою виявилась машина “ГОНТО” конструкції “Укргіпроцукор”, яку виготовив колектив Калинівського ремонтно-механічного заводу в липні 1957 року.

В серпні 1958 року, враховуючи обсяги виробництва ремонтно-механічного заводу, створюється Калинівський машинобудівний завод управління машинобудування і енергетики Вінницького раднаргоспу, а з часом союзного підпорядкування та єдиним підприємством в СРСР по виробництву буртоукладачів.

По проектам Укргіпроцукор, ВНДІЦП на заводі було виготовлено 67 модифікацій і конструкцій буртоукладачів, що забезпечило повну механізацію процесу швидкого розвантаження, доочищення та вкладання в кагати цукрових буряків, а це, в свою чергу, значно підвищило виробництво цукру на цукрозаводах. 

Одночасно з виробництвом буртоукладачів колектив заводу працював над розробкою і освоєнням обладнання для механізації підйомно-транспортних робіт (штабелеукладачів, вагононавантажувачів), - обладнання для консервної і молочної промисловості (установки сушильно-розпилювальні для виготовлення сухого молока А1-ОРЗ, А1-ОР2Ч і А1-АРС для сушки яйцевого меланжу і білкового концентрату, пастеризатори тунельні для консервації виноградного соку), агрегати для виготовлення трав’яного борошна АВМ-0,4 і АВМ-0,65, - розкидачі органічних добрив, цукронавантажувачі СНТ-2, 2Б, лінія для виробництва картонно-металевої тари, кагатоукривачі і вапняно-газові печі, кормозмішувачі; автомобіль-цукровоз, солекомбайн А1-АКС, установки електронасосні, резервуари для зберігання соків А9-КЕС, А9-КЕН; комплекс обладнання для переробки моркви, цибулі, кабачків, гарбузів і баклажанів, швидкими темпами розвивався випуск товарів широкого вжитку (корнерізки, автоклави, млинки, бетонозмішувачі, шафи металеві, тренажери та інше).

В 1981р. на заводі починає працювати 16-й відділ інституту “УкрНДІхарчомаш”. Чисельність підприємства наближається до 3 тис. працюючих, директором у цей час був Ганжа Володимир Семенович.

З 1983р. при заводі почало функціонувати профтехучилище (теперішнє ПТУ-21).

На базі машинобудівного заводу в 1986р. створюється виробниче об’єднання “Харчомаш” Мінлегхарчомаша СРСР, керівником якого був Плахотний Олександр Михайлович до 1999р.

З 15.03.1996р. Калинівське ВО “Харчомаш” перейменовано в ВАТ “Калинівський машзавод”.

В травні 1998р. створене АТЗТ “Калинівське”, яке перетворено в ТОВ “Калинівське”, генеральним директором якого був Олійник Василь Мефодійович з 01.12.1999-01.03.2001р.р.

В 2001р. ТОВ “Калинівське” реорганізоване в ЗАТ “Калинівський машзавод”, генеральним директором якого з 11.05.2001-14.11.2005р.р. був Ульяненков Віктор Миколайович.

З 18 січня 2006 року директором ЗАТ “Калинівський машзавод” (з 01.06.2011р. перейменовано в ПрАТ “Калинівський машзавод”) до теперішнього часу є Остапенко Анатолій Васильович.

© ПрАТ "Калинівский машинобудівний завод" 2011-2023